Це сталося в нашому будинку, який я купила 22 роки тому за рекомендацією нашої свахи, яка жила в сусідньому селі. Будиночок мені дістався недорого, доглянутий чистенький з меблями і усім необхідним начинням. Колишня господиня померла від старості, в 85 років, але не в цьому будинку, а у своєї дочки, яка забрала її до себе.
Ми із задоволенням, всієї нашої сім’єю, проводили там щоліта. У будинку всі відчували себе добре і спокійно, ніяких проблем не помічали. Колишній господині ми були вдячні і регулярно замовляли поминальні в Храмі.
І ось якось повернулися ми в місто, перед 1 вересня і виявили, що в будинку забули курточку старшого онука. Невістка подзвонила своєму братові, і попросила, щоб він заїхав і забрав куртку, а потім привіз до нас. Брат якраз був в цей час в сусідньому селі і копав картоплю матері. Він сів на мотоцикл і відразу поїхав в наш будинок. Ключі у нього були.
Хлопець вже під’їхав до будинку, як почалася сильна гроза. Дощ полив так, що він ледве встиг заскочити в сіни. Було вже близько 9-ї години вечора і в будинку було темно. Шукати в темряві лічильник, щоб викрутити пробки, він не став, вирішив просто посидіти на кухні, перечекати дощ.
Через кілька хвилин гроза минула, але дощ все ще лив як з відра. Ось сидить він в темряві, в вікна дивиться: у сусідів в віконцях світло горить, година ще не пізня. Раптом чує … кроки по горищі, ходить хтось. Та так голосно тупотить! Хлопцеві не по собі стало. Адже будинок був закритий і в нього ніхто не міг потрапити. Хто ж там може ходити?!
Тут вже чує — кроки стали наближатися, як ніби хтось спустився по скрипучих сходах і в сіни ввійшов. І раптом різкий гуркіт! Впала залізна миска, що висіла на стіні. Гуркотіла, довго крутилась, і тільки стало стихати, як пролунав стук у двері, що ведуть в кухню з сіней. Неначе кулаком хтось вдарив! У хлопця від страху трохи серце з грудей не вискочило. Він швидко підскочив, і двері на гачок закрив.
Ледве дощ трохи вщух, він схопив курточку з вішалки і бігом з дому. Вже біля виходу запалив сірник, озирнувся — нікого! Коли замок на вхідні двері навішував і на ключ закривав, знову почув різкий металевий гуркіт від падіння миски! Він швидко застрибнув на мотоцикл і газу!
Такого страху він натерпівся тоді! Каже, так страшно йому було перший і останній раз в житті. Але ж хлопцеві 20 років, здоровань, не пив, не курив, в житті нічого не боявся.
А я живу тут щоліта уже 22-й рік і нічого подібного не траплялося зі мною, ні з онуками, ні з моїми гостями. Мабуть, бабуся, колишня господиня, так оберігала будинок від чужих людей. Може, вирішила, що злодій заліз? А з вами траплялось щось подібне?
По матеріалах: Города в огородах