Моїй мамі 72 роки, живемо окремо, але в одному місті. Як і будь-яка літня людина, вона потребує допомоги, але забрати до себе її не можу з певних причин. Одного разу ми застали її за вельми дивним заняттям — вона просила в людей милостиню …
Моя мама — завзята кошатниця і собачниця, тримає в квартирі купу тварин, та ще й в окрузі всіх бродяжок підгодовує.
Всі гроші, які я даю їй на їжу і ліки, вона витрачає на тварин. Тому я останнім часом сама привожу їй необхідні речі і продукти, тому що пенсії, ясна річ, їй ні на що не вистачає.
Нещодавно ми з чоловіком поверталися з гостей на метро, машину залишили у друзів. І можете собі уявити — на виході з метро бачимо мою маму, яка сидить з простягнутою рукою і просить милостиню. Я ледве від сорому під землю не провалилася, чоловік теж був в шоці. Тим більше, він знає, що я регулярно беру з сімейного бюджету гроші для мами.
А тут така картина і відразу ж напрошується питання — куди я їх витрачаю, якщо мама сидить і жебракує. Виявилося, що мама просить у перехожих гроші на своїх собак і кішок, яких треба годувати, лікувати і стерилізувати. Справа начебто добра і благородна, але що скажуть наші знайомі, як її побачать?
Що вони подумають про нас з чоловіком, негідників, які покинули стару матір напризволяще і довели її до паперті? Але й оплачувати її незліченних бродячих тварин я не збираюся — доходи не ті, вибачте, я не Мадонна.
Ось і ходжу тепер по вулицях, озираючись, чи не сидить десь моя мама — я впевнена, що вона не перестала просити милостиню, тільки тепер краще від мене ховається. От порадьте, хто стикався з подібним — що робити?