Стала мимовільним свідком обурливо історії. Пішла в поліклініку на плановий медогляд — санітарну книжку продовжувати. Усюди черги дикі, позаймала, бігаю від кабінету до кабінету. Відразу помітила бабусю на лавочці. Сидить така сумна вся, чекає чогось …
Години через півтора знову проходжу повз, дивлюся — бабуся сидить там же, а по обличчю сльози котяться. Я, звичайно, не витримала, підійшла, запитала.
І тут бабуся зовсім розплакалася. Заспокоїла, як могла, попити принесла. І розповіла вона мені, що сталося.
Захворів у неї шлунок, пішла до дільничного лікаря. Там дали направлення до гастроентеролога і на аналізи. Усюди в чергах висиділа, ніхто без черги не пускає, хоча їй вже 77 років!
Лікар-гастроентеролог на другому прийомі бабусі заявила — у вас рак шлунка. Бабуся, звичайно, засмутилася і питає — як можна лікувати?
А та хамка відповіла: якого хріна її лікувати, пожила вже досить! І сказала бабусі, щоб та йшла додому і більше не приходила, не відбирала час і не заважала лікувати здорових (?!) людей.
Звичайно, після цього всього бабуся в шоці і сиділа в коридорі, не в силах і додому піти від такої неочікуваної звістки.
Моєму гніву не було меж, але ця лікарка вже пішла додому. Я сказала бабусі, що ми завтра вдвох прийдемо до неї на прийом, відвела додому, посиділа з нею. Самотньо і бідно старенька живе, але дуже акуратно.
На наступний день я взяла з ранку номерок і пішли ми в поліклініку.
Хамка-докториха, як побачила бабусю, стала кричати, чого та прийшла — їй же сказано було, нічого тут шлятися. Якщо сильно хоче, нехай швидку викликає, коли болить — в лікарню заберуть.
Тут втрутилася я, висловила нахабі все, що думала, пригрозила скаргу написати. Коротше, почала вона таки розбиратися з бабусиними болями і аналізами і виявилося — немає ніякого раку !!! Банальний гастрит! За два дні все пройшло!
Але ж якби бабуся пішла тоді з думкою, що у неї рак? Скільки б намучилася психологічно? І з болями? Скільки б витримала ще жити?
Загалом, ніби все й добре закінчилося, з бабусею ми подружилися, допомагаю їй, чим можу. Але думка, що ця хамка в білому халаті і далі працює — не дає мені спокою. Вона ж і з іншими безпорадними людьми так само оводиться! І чого вартий її професіоналізм, якщо гастрит з раком плутає? Як думаєте?
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: На похоронах мужа жена заметила дорогую запонку на рукаве – и тут же остановила всю пышную процессию
Джерело: pirooog.ru