Міські жителі звикли думати, що зустріти дикого звіра в лісі — це до біди і нічого хорошого не чекай. Але це зовсім не так! Інколи трапляються справжні дива …
Звичайно, обходити стороною диких мешканців лісу необхідно. Ніколи не знаєш, що у нього в голові і взагалі, що може зробити. Але і часто можна зустріти випадки, коли лісові звірі приходять на допомогу до людей.
В однієї з мешканок села було двоє онуків. Один був тямущий хлопчик і все вмів, а ось внучка відставала дещо в розвитку, в своєму віці не вміла нічого, що повинні вміти діти в такі роки.
Але її намагалися виховувати, як і всіх. Також вчили читати, писати. Розвивали різними заняттями та іграми. Але найкраще у неї виходило танцювати і співати. А найцікавішою здатністю у дівчинки була така: до неї тягнулися всі тварини довкола. Вона їх любила і часто проводила час з місцевими собачками, котами. Навіть білки до неї приходили з лісу.
Це дивувало всіх! Катя ні з ким зазвичай не розмовляла, лікарі говорили, що це через проблеми в розвитку. Вона ще й співала, своєрідно так, наче наспівувала звуками. Але при зустрічі з тваринами дівчина починала близько до мордочцки шепотіти щось їм. За цим дійством спостерігали багато жителів села не один раз.
Одного разу вона пішла з бабусею в ліс. Та посадила дівчинку на пеньок, а сама відійшла. Як тільки прийшла, то здивувалася. Поруч Каті був ведмідь і він сидів якраз навпроти внучки. Небезпеки взагалі не відчувалося. Вона, як і зазвичай шепотіла щось на вухо звірові, а ведмідь у відповідь видавав дивні горлові звуки. Після цього випадку Катя почала розмовляти з людьми.
Джерело: Dina Dinmukhametova