Постійно стикаюся з людьми, які просять милостиню на вулиці. Ніколи раніше нікому не давала гроші. Але одна ситуація змінила моє ставлення до жебраків …
Пригадується, якось мій чоловік підійшов до одного жебрака і запропонував винести будівельне сміття за 500 рублів. На що той відповів: «Я краще тут посиджу цілий день, нічого не буду робити і зароблю 1000». А ще часто бачу, як просять на хлібчик, а потім йдуть і купують випивку.
Вчора, коли поверталася додому, до мене підійшла жінка з проханням дати трохи грошей на хліб. Чомусь у мене виникло відчуття всередині, що зараз потрібно дати їй хоч трохи коштів. В кишені лежало 50 рублів, ось їх їй і віддала. Мені стало цікаво, як вона розпорядиться ними. Почала спостерігати за нею з боку. Було цікаво переконатися, на що вона їх витратить.
Я побачила, що вона ще підійшла до кількох жіночок, які їй теж щось дали. Потім ця жінка попрямувала в магазин. Я її чекала недалеко. З магазину вона вийшла з хлібом, батоном, якоюсь крупою, молоком, і ще чимось, схожим було на булочку.
Також я помітила, що біля магазину стояла ще одна бабуся, яка просила милостиню. Так от — вона підійшла до неї, віддала молоко і булочку. Мені стало на душі дуже добре. Недарма дала жінці ці 50 рублів. Прям довіра до людей заново відродилася!
Але ж як багато ми чули історій, коли хтось робить на жебракуванні бізнес. Потім всіх рівняють під одну гребінку. А насправді бувають випадки, коли люди просять тільки на хліб, як в цьому випадку. Багато бабусь просять їм допомогти через те, що їм справді не вистачає мінімальної пенсії на продукти. Працювати вони вже не можуть в силу своїх хвороб.
Задумалася над тим, як зрозуміти, чи дійсно людина потребує допомоги або просто заробляє на цьому. У цьому питанні дуже тонка грань, яку осягнути радше неможливо.
Кожен сам вирішує, давати чи не давати гроші людині. Мені було приємно, що ця жінка не обдурила і витратила на те, що просила. А буває ж і по-іншому. Тому й довіри немає до людей! А ви допомагаєте жебракам на вулиці?