Григорій Корній працював механізатором в аграрній фірмі. Мав дім повна чаша,господарство (свині, качки, гуси,нутрії), 4 городи, повний двір техніки, гарну працьовиту дружину Марію та двоє дітей. Старший син Максим вже одружений, живе у сусідньому селі. Молодша дочка Уляна нещодавно закінчила медичний коледж. Григорій Корній завжди вмів заробляти, бо мав золоті руки.
Все в житті вдалося, тільки б Улянку нашу красуню видати вдало заміж, щоб вона не рахувала копійки.
Був у Григорія Корнія найліпший друг, Петро Омельченко. Не один раз вони перекидали декілька чарок з місцевому барі. Петро Омельченко тримав у селі свиноферму, а також продавав фермерські продукти у райцентр. Мав єдиного сина Юрка. От і за єдиного сина Петра Омельченка хотів віддати Григорій свою дочку.
“Доню, виходь заміж за Юрка Омельченка, житимеш як сир у маслі.
-Батьку, я кохаю іншого. Мені той Юрко не треба, навіть з торбою грошей. Порожній він…Якби не його батько, то нічого не мав за душею.
-Микола Антонюк нещодавно повернувся з армії. Вже знайшов роботу у райцентрі. Восени ми одружимося.
-Ти що, Уляно, здуріла? Знайшла якогось голодранця? У нього ж нічого немає, мало того, що сирота, у тітки виріс, але ж нізвідки йому добра не буде. Тітка сама живе, як жебрачка, племіннику не допоможе ні грішми, ні добром, бо не нажила нічого. У неї на подвір’ї п’ять курей, та собака з кішкою.
Уляна спокійно слухала батьківські слова, а потім також твердо сказала:
– Заміж за Юрка Омельченка не піду! І крапка!
Наступного дня батько Уляни зустрівся з потенційним сватом. Випили, закусили, поспівали та вирішили наступних вихідних робити сватання. Діти не повинні перечити батькам, і крапка!
Григорій Корній повернувся додому і просто з порогу заявив дружині, що завтра треба колоти свиню, бо він
«пропив» дочку і тепер вона Юркова наречена. На наступних вихідних чекайте сватів . Дружина кинулася лаяти чоловіка за пиятику та за його нерозважливий вчинок:
– Григорію, ти що собі надумав? Чи ти який рабовласник? Уляна не твоя власність. Треба словами її переконати, а не силою віддати заміж за нелюба.
Уляна все чула зі своєї кімнати. Вночі зібрала свої речі в маленьку сумку. Написала прощального листа для матері, а сама вилізла через вікно і втекла до свого коханого Миколи.
Розписалися вони без весілля, зняли кімнату в комуналці. Григорій Корній цілий рік з дочкою не спілкувався, а мати їздила провідати дочку щомісяця.
Після смерті тітки Миколи, йому дісталася старенька хата. Молодий чоловік був працьовитий, тому вирішив будувати новий будинок.
Як тільки почали будинок будувати старий Корній дивувався, звідки в Миколи такі вправні руки: все вміє, все на льоту схоплює, незважаючи, що такий молодий. Будуть з нього люди. Прийшов одного дня до молодих у двір і запропонував свою допомогу, так і помирилися…
Через 6 років в Миколи з Уляною був розкішний будинок, велике господарство та двійко синів. Всі у селі не могли ними намилуватися. А Юрко Омельченко так і сидів на шиї у свого батька. Двічі розлучений ледар.
Батьки Уляни змінили свою думку щодо зятя, і всім казали, що у них тепер два сини і дочка.