Якби ми не бачили цього своїми очима, то ніколи і не повірили б, що таке можливо. Якась аномалія …
Брати Абдул Рашид і Шоайб Ахмед живуть в Пакистані. Абдулі 9 років, його братові — 13. Хлопчики страждають від рідкісного і загадкового захворювання. Вдень вони виглядають абсолютно нормально. Але як тільки сонце сідає, вони просто «вимикаються».
Це навіть не сон, а скоріше кома — діти стають повністю паралізовані, не можуть говорити, хоча чують, що відбувається довкола.
Батько хлопчиків називає їх «діти сонця», він упевнений, що сини отримують енергію від денного світла. Що дивно, вдень хлопчики почувають себе абсолютно нормально, навіть перебуваючи в темній кімнаті. І навіть в дощовий день, коли сонце приховано за хмарами, вони не відчувають ніяких змін.
Професор медицини доктор Джавед Акрам (Javed Akram) з Пакистанського Інституту медичних наук займається дослідженням цього унікального феномену: «Ми вважаємо за обов’язок з’ясувати, що ж відбувається насправді. Наші фахівці провели безліч тестів, намагаючись зрозуміти, чому ці хлопчики, такі активні вдень, повністю втрачають сили з настанням ночі і не можуть навіть відкрити очі «.
Батько хлопчиків Мохаммед Хашим (Mohammad Hashim) вже зневірився, що вдасться виявити, що за містична недуга мучить його дітей. Він людина забобонна і вважає, що на синів хтось наклав прокляття. Тому він шукає для них цілителів і знахарів, сподіваючись, що вони зможуть зняти порчу, і активно долучає синів до релігії.
Брати вже пройшли близько 300 досліджень і тестів, але ніхто так і не може сказати, в чому причина такого їх дивного стану.
Лікарі підозрюють, що це може бути якась генетична аномалія, що виникла на грунті кровозмішення: батьки хлопчиків двоюрідні брат і сестра. У них було шестеро дітей, двоє з яких померли в ранньому віці. У хлопчиків ще є дві сестри, але схоже, що містична хвороба обійшла їх стороною.
Над загадкою «сонячних хлопчиків» ламають голову медики по всьому світу. Поки лікарям вдалося лише розробити курс терапії, який дозволяє хлопчикам не впадати в повністю вегетативний стан з настанням ночі, а зберігати хоч трохи сил.
Зараз брати можуть залишатися активними до 10 години вечора, хоча раніше впадали в кому відразу, як тільки сідало сонце. «Їм вже набагато краще, ми дуже сподіваємося, що з часом лікування повністю позбавить їх від недуги,» — каже батько.
Незважаючи на свою таємничу хворобу, Абдул і Шоайб залишаються звичайними хлопцями — рухливими і невгамовними. Вони зізнаються, що їм подобається увага лікарів і преси, як і смачна їжа, якою їх годують під час досліджень.
У братів багато планів на майбутнє: Шоайб хоче стати шкільним учителем, а Абдул планує продовжити релігійну освіту.